Безпека
Колись вірші написані мною Турбували мої почуття, Може зараз усе так зів'яло, Що пропала сутність буття. Неможливість, можливість, інакше Все повинне бути чиєсь. Це твоє, не твоє , ти - ледащо! Чи зневіра у силу чудес? По краплині, стежині, сонливість Заважає й скликає до сну; Юродивість, сварливість, мрійливість - То не те, що в дитинстві було. Десь до зграї тебе закликають, Але ти з мурахами знов: За трудом, безпекою раю Не помітив як втратив свій кров. Все одне, ти один, лицемірство Заклинає твоє сердце на сталь, Ти наразі такий не красивий Не грайливий, але більше не жаль.
2022-10-20 21:35:55
16
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Coffee Content
@Ліса Головне - Кава, якщо вона справжня варта того! А ось назва посуду (горнятко кави, філіжанка кави, чашка кави, бокал кави, стакан кави тощо) кому як подобається.
Відповісти
2022-11-07 18:45:24
Подобається
Ліса
@Coffee Content філіжанка для мене звучить гарно, тому я зробила на цьому акцент 🥰
Відповісти
2022-11-07 18:46:30
1
Ліса
дуже дякую 🥰
Відповісти
2022-12-08 06:24:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3075