Крижані дзеркала
Між строк, та строф, Між компліментів, Пестливих пустощів твоїх, Я роздивлюся у моменті Моря замерзлих старих криг. Не те, щоб ти мені не любий, Не те, що не до зору стать, Не те, щоб я дивилась на фігури, Але тобі вже дії так горять. Хоча всередині, не в шлунку, Ти не готовий до зорі Твоїх старих-нових гатунків, Що наліпив ти сам собі. Твої всі пестощі - то пусток, Десь вглибині твій океан Кричить, волає, просить сльозно: "Не починай по-нову сам". Ти сам собі наробиш горя, Ти сам собі не поводир, Не бачиш далі свого носу, Хоча у цьому не один. Всі скрізь не більш, ніж компліменти, Всі скрізь не більш, ніж скло, А зазирнути трохи глибше, Усюди є дзеркальне дно.
07.11.2022
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ліса
дякую, в моїй меті було передати проблему багатьох людей, коли вони стрибають із стосунків у стосунки, або постійно фліртують для самоствердження, бо раніше їх окровавили болючі стосунки або навіть гіркий досвід з батьками. Тому близко до себе вони не підпускають і найчастіше тримають дистанцію, просто закохують у себе гарним словами та "героїчним вчинками". Це і до чоловіків, і доводить жінок. 🙂🙃
Відповісти
07.11.2022, 19:48
Подобається
Сандра Мей
Гарно і правдиво. Ви немов у душу до когось прагнете зазирнути, щоб краще вірш відчули. І це як на мене у вас добре вийшло. Емоції в мене після вірша просто захват.🤩
Відповісти
14.11.2022, 19:15
1
Ліса
@Сандра Мей оуф, ви мене вганяєте в багрянець, дуже приємно, рада, що вам так сподобалось 🥰🥰
Відповісти
14.11.2022, 19:25
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4779
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3152