Ми

Olena Кim

Твої руки мене обіймають, Ми так трохи знайомі Та я вже без тями. Твої очі палають і тебе теж дуже тягне. Просто мовчи. Ці моменти безцінні. Може чари особливі вночі Або щось не так в моєму розумінні. Якщо візьмеш ти моє серце, То міцно тримай. Воно ще не мертве, Але як хрусталь. Такі незрозумілі думки, Такі вже дорослі,але як малі. Я с тобою мабуть залюбки, Та чи не сгоримо у цьому вогні. Я так не вірю в кохання, Та схоже воно віре в мене. Я обіцяла собі,що та сльоза впала остання, Та схоже що знову відчувати приємно. І нам приємно бути в тиші, В обіймах,поцілунках, Так просто бути наодинці, В своїх думках.

2023-06-07 07:20:07

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

FIDEL

Жаль ты мне не дала прочесть их раньше!Они прекрасны

Відповісти

2024-10-10 10:11:45

Подобається

FIDEL

Как же невероятно больно!Терять человека которого любишь всем сердцем!Хоть я и знаю что чрезмерно виноват перед тобой!Прости меня за всё моя любимая кошечька. Твой Кот🐱

Відповісти

2024-10-10 10:29:18

Подобається

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1933

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1738