Thoughts number six
هَلَكَت رُوحِي وَهَيّأ تَنَازَع الْغَوْص فِي قَاعٍ أحزانها هَلَكَت وَأَنَا أُرِيدُ الْبُكَاءَ فِي العَدِيدِ مِنَ الْمَرَّاتِ ف اُذْكُرْ هَذِهِ الشَّخْصِيَّة الْهَزِيلَة بداخلي إنِّي قَوِيَّةٌ تَزَاحَمَت الْكَثِيرِ مِنْ الأفْكارِ فِي ذِهْنِي وَأَنَا أُحَاوِل السَّيْطَرَة عَلَى تقلصات حَلْقِي الَّذِي يَدُلُّ عَلَى أَنَّنِي أُحَاوِل السَّيْطَرَة عَلَى خُرُوجِ صَوْتِي بِصُورَتِه الطَّبِيعِيَّة فِي كُلِّ مَرَّةٍ أُحَاوِل الصمود وَالِاتِّكَاءُ عَلَى رُوحِي للصعود إلَيّ قِمَّةِ الجَبَلِ لأعلن إنِّي لَا انْهَزَم . . لَكِن ازْدَادَت مَرات سقوطي إلَيَّ أَنْ تَلِفَتْ عِظامِي . . . أَصْبَحْت طِفْلِه صَغِيرَة تُحَاوِل السَّيْطَرَة عَلَى بُكَائِهَا الدَّائِم أَصْبَحْتُ أَبْكِي مراراً وتكراراً وَلَا مِنْ مداوي لِي أَلَا وَحْدَتِي وبكائي لمَ وَصَلَت لِهَذِهِ الْحَالَةِ لَا أَعْلَمُ لَكِنَّنِي مُدَمِّرَة مِنْ الدَّاخِلِ LEQAA İBRAHİM 🌼
2020-07-28 00:09:10
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Leqaa Ibrahim
@Manar Elabd 🥺⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-28 00:10:33
1
Arris
يااااااه⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-28 11:46:48
1
Leqaa Ibrahim
@Arris 🥺⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-28 11:48:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12910
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3058