Thoughts number THREE
"رساله إلي مَن تأكلت رأسه من كثره التفكير" أحساسي بالحيره يحتل على تفكيري أ كنت تحبني؟.. أم كنت أثير فضولك بأفعالي لا أكثر لماذا تعلقت بك رغم كرهي الشديد للرجال... كنت أرى أنك مختلف عن الجميع .... لذلك أصبت قلبي بخذلانك لتفكيري فأنا كنت شديده التعلق بك رغم معاملتك القاسيه ، رغم جفاء كلماتك ، رغم محاوله اسعادي لك بشتى الطرق ولا اجد في المقابل إلا البرود والجفاء منك. لكنني أكتفيت لهذا قررت الرحيل بلا رجعه وأصبح أمامي فقط الدعاء لك بالتوفيق في حياتك .. لم ولن أنسى أي شئ خاص بنا لكن لا يوجد فرصه لتغيير ما حدث ولن نحاول تغير المستقبل الذي لم يحدث بعد فسنظل على حالنا معلقين على حبال الحاضر بين الماضي والمستقبل على أمل أن نحاول تغيير المستقبل المقدر لنا فقط تذكر أنني لن أعود مهما حدث لما كنت عليه فقط ستجدني دوماً بجوارك في مواقفك الصعبه لكن عندما اتأكد انك بأفضل حال سوف أرحل مجدداً ف ليس هنالك مكاناً لي في حياتك .... "رحيلي رحيل أبدي فأرجوا أن تشتاق إلي" "من قلب حطمه الرجال" Leqaa ibrahim
2020-07-26 22:59:00
14
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Arris
ممكن هنا والله😍أو فيس أو واتس هيا جميله ممكن كلو كلو😂💜
Відповісти
2020-07-26 23:59:08
1
Leqaa Ibrahim
طب تمام براحتك يصحبي 😂🥺⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-27 00:02:15
1
Arris
تسلميلي يارب 💛
Відповісти
2020-07-27 00:03:14
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5106
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4204