Мене вже не спасти
леся маркiв
(18+)
Я вже не варта порятунку Мене вже не спасти В пекельній лаві моє місце Вже є давно готове Бо всі мої гріхи Мене до пекла приведуть Бо я не хочу жити Та й не маю сили Я боротися зі злом А зло повсюди й скрізь Чатує над душею Тому душа є чорною моя Бо злою є на весь цей світ Я без кінця і краю Бо лють мене з'їдає І не маю вже добра Ні в серці ні в душі Не маю крихти милосердя А лиш один у мене егоїзм Чому все так й сама не знаю Чому настільки злою стала Що навіть крапельки любові У душу свою я впустити не бажаю Що навіть трішечки тепла впустити До серця свого я не взмозі Впустити і забути все Що є погане у житті Ні я не здатна це зробити Без любові в серці і віри у душі Там посилився відчай й страх І їх мені вже не здолати Я вже втомилась від війни Бо битва ця є нескінченна Добро зі злом воюють у мені І вже не вибратись мені Із того замкненого кола
2021-04-06 16:30:18
5
0
Інші вірші поета
Знову йде війна Господи за що Ти так зі мною Молитва Це почуття таке
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4199
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2841