Мене вже не спасти

леся маркiв

(18+)
Я вже не варта порятунку Мене вже не спасти В пекельній лаві моє місце Вже є давно готове Бо всі мої гріхи Мене до пекла приведуть Бо я не хочу жити Та й не маю сили Я боротися зі злом А зло повсюди й скрізь Чатує над душею Тому душа є чорною моя Бо злою є на весь цей світ Я без кінця і краю Бо лють мене з'їдає І не маю вже добра Ні в серці ні в душі Не маю крихти милосердя А лиш один у мене егоїзм Чому все так й сама не знаю Чому настільки злою стала Що навіть крапельки любові У душу свою я впустити не бажаю Що навіть трішечки тепла впустити До серця свого я не взмозі Впустити і забути все Що є погане у житті Ні я не здатна це зробити Без любові в серці і віри у душі Там посилився відчай й страх І їх мені вже не здолати Я вже втомилась від війни Бо битва ця є нескінченна Добро зі злом воюють у мені І вже не вибратись мені Із того замкненого кола

2021-04-06 16:30:18

Інші вірші поета

Знову йде війна Слава Героям Я вже не знаю Прости нам Господи

Інші поети

Nika_Antonni

@Nika_Antonni

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2279

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16885