Мене вже не спасти
леся маркiв
(18+)
Я вже не варта порятунку Мене вже не спасти В пекельній лаві моє місце Вже є давно готове Бо всі мої гріхи Мене до пекла приведуть Бо я не хочу жити Та й не маю сили Я боротися зі злом А зло повсюди й скрізь Чатує над душею Тому душа є чорною моя Бо злою є на весь цей світ Я без кінця і краю Бо лють мене з'їдає І не маю вже добра Ні в серці ні в душі Не маю крихти милосердя А лиш один у мене егоїзм Чому все так й сама не знаю Чому настільки злою стала Що навіть крапельки любові У душу свою я впустити не бажаю Що навіть трішечки тепла впустити До серця свого я не взмозі Впустити і забути все Що є погане у житті Ні я не здатна це зробити Без любові в серці і віри у душі Там посилився відчай й страх І їх мені вже не здолати Я вже втомилась від війни Бо битва ця є нескінченна Добро зі злом воюють у мені І вже не вибратись мені Із того замкненого кола
2021-04-06 16:30:18
5
0
Інші вірші поета
Така вона моя Любов Україно! Знову йде війна Я вже не знаю
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2739
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1745