Така вона моя Любов
(18+)
Любов це така штука Яка приносить лиш безвихідь Любов це пекельні муки Що спотворюють наш світ Любов це почуття Яке знищує нас з середини Любов це така штука Яку ніколи не пізнаю Колись закоханість була Та її розбили й знищили Всі ті кого можливо я любила Тепер у моєму серці Лиш одна розруха Одна лиш темрява в мені Пітьма і злоба там у серці В душі моїй одна лиш злість І вже нічого не змінити Не поміняти на любов Зі зла добро вже не зробити Вже демона на ангела перетворити Стане не підсилу геть нікому Я злобне і колюче стерво А не лагідне і ніжне кошеня Я та яка не вірить у любов Не йме вже віри у кохання І хоть би хтось не намагався Це почуття вже мертве Любові вже не має у мені Я вже не знаю про кохання І більш уже не хочу  знати Мені вже без любові тої На світі що створила я собі Живеться легше й спокійніше Там за стіною снігу й льоду За полум'ям із пекла мого Так я стіну собі створила Відгородилася від всього світу нею Бо як інакше вижити мені На цьому злому світі Якщо цей світ розбив і знищив Мене він зруйнував і розтоптав
2021-03-08 12:37:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5258
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2804