Вже знов весна
Вже знов весна, пора кохання,
А на душі у мене все зима.
Весна усім закоханість приносить,
Мені ж лише одну печаль,
Бо серце знає лиш одні морози,
Нема тепла, немає й почуття.
В любов не вірить серце крижане,
Воно її вважає згубою для себе.
Бо ще не знає що таке любов,
Ще моє серце ніколи не співало,
Ніколи радості в собі не відчувало
І того вічного і пристрасного відчуття.
Воно сховалося у панцир,
Із каменю і льоду стіну си збудувало.
І радісному променю кохання,
Вже не пробитися до серця мого.
І світла та тепла ніколи не буде,
Одна лише зима і темрява у серці й на душі.
Та все ж я вірю та надіюсь,
Що шлях до нього те почуття усе ж знайде.
Й весна у серце моє увійде,
Своїм теплом наповнить душу.
І я відчую і дізнаюсь,
Що є кохання на землі.
2021-03-24 16:45:26
0
0