Пам'яті майдану
Майданна сотня полетіла в небеса, І вже не сотня тисяча вона. І що ж здобуто кров'ю, Тисячі твоїх синів країно. Чого ж ти досягла, Невже піднялась ти з колін. Ти скинула свої кайдани, Чи може на твоїй землі, Вже мир і спокій. І не має там на сході, Вже тої клятої війни. Чи може люди твої, Стали жити краще і багатше. А може влада вже не та, Ні дорога моя країно. Все що було те й є тепер, Що нова влада, що стара, Одна і та ж сама свиня. Однаково під себе риє, Усе собі гребе й краде. Ні все не так, і все не те, У нас все як було так є. У нас народ страждає і бідує, А можновладці все шикують. Отож моя ти рідная країно, Загинули намерне твої герої, Відважні й вірні сини твої, Найкращі і найсміливіші воїни твої. Та все ж в народу є надія, Що все це було не даремно. Та наше краще майбуття. Героїв не поверне з небуття. Без пам'яті про них, Без слави їхніх подвигів, Нічого б з того не було б. Нам лиш одна єдина пам' ять, Залишилася на вічні віки, Про героїв наших славних. Бо їх ніщо вже не поверне до життя, Тож пам'ятай о ми про них, І бережімо їхню славу. Нашим Героям Вічна Пам' ять! Нашим Героям Вічна Слава!
2021-03-08 14:36:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2239
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4662