Пам'яті майдану
Майданна сотня полетіла в небеса, І вже не сотня тисяча вона. І що ж здобуто кров'ю, Тисячі твоїх синів країно. Чого ж ти досягла, Невже піднялась ти з колін. Ти скинула свої кайдани, Чи може на твоїй землі, Вже мир і спокій. І не має там на сході, Вже тої клятої війни. Чи може люди твої, Стали жити краще і багатше. А може влада вже не та, Ні дорога моя країно. Все що було те й є тепер, Що нова влада, що стара, Одна і та ж сама свиня. Однаково під себе риє, Усе собі гребе й краде. Ні все не так, і все не те, У нас все як було так є. У нас народ страждає і бідує, А можновладці все шикують. Отож моя ти рідная країно, Загинули намерне твої герої, Відважні й вірні сини твої, Найкращі і найсміливіші воїни твої. Та все ж в народу є надія, Що все це було не даремно. Та наше краще майбуття. Героїв не поверне з небуття. Без пам'яті про них, Без слави їхніх подвигів, Нічого б з того не було б. Нам лиш одна єдина пам' ять, Залишилася на вічні віки, Про героїв наших славних. Бо їх ніщо вже не поверне до життя, Тож пам'ятай о ми про них, І бережімо їхню славу. Нашим Героям Вічна Пам' ять! Нашим Героям Вічна Слава!
2021-03-08 14:36:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651