Пам'яті майдану
Майданна сотня полетіла в небеса, І вже не сотня тисяча вона. І що ж здобуто кров'ю, Тисячі твоїх синів країно. Чого ж ти досягла, Невже піднялась ти з колін. Ти скинула свої кайдани, Чи може на твоїй землі, Вже мир і спокій. І не має там на сході, Вже тої клятої війни. Чи може люди твої, Стали жити краще і багатше. А може влада вже не та, Ні дорога моя країно. Все що було те й є тепер, Що нова влада, що стара, Одна і та ж сама свиня. Однаково під себе риє, Усе собі гребе й краде. Ні все не так, і все не те, У нас все як було так є. У нас народ страждає і бідує, А можновладці все шикують. Отож моя ти рідная країно, Загинули намерне твої герої, Відважні й вірні сини твої, Найкращі і найсміливіші воїни твої. Та все ж в народу є надія, Що все це було не даремно. Та наше краще майбуття. Героїв не поверне з небуття. Без пам'яті про них, Без слави їхніх подвигів, Нічого б з того не було б. Нам лиш одна єдина пам' ять, Залишилася на вічні віки, Про героїв наших славних. Бо їх ніщо вже не поверне до життя, Тож пам'ятай о ми про них, І бережімо їхню славу. Нашим Героям Вічна Пам' ять! Нашим Героям Вічна Слава!
2021-03-08 14:36:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5340
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2917