Я вже не знаю
леся маркiв
(18+)
Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Нащо мені життя Якщо не має в нім Любові і довіри Нащо мені те існування Якщо мене ніхто Не хоче бачити і чути Я вб'ю себе бо більше Я не взмозі жити й існувати Так дальше як то є Коли тебе ніхто не розуміє І знать тебе ніхто не хоче Моє життя нікчемне Бо я сама нікчема Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Нащо продовжую життя Я на цьому світі Де тільки лиш одне панує І це одне-це цілих три ознаки Це злоба, злість і ненависть Це суще зло що є над нами Чому в моїх думках Панує лиш одна єдина думка Що лиш добро перемагає зло Невже цей світ ще врятувати можна Змінити все на краще Невже ще крапелька надії Жевріє у людських серцях Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Та знаю я лише одне Допоки буду я жива На цім ось білім світі То буду бачити його Таким ось неймовірним Таким прекрасним світом Яким він є і буде повсякчас
2021-03-08 14:31:26
2
0
Інші вірші поета
Слава Героям О Соколе О весно! Господи за що Ти так зі мною
Інші поети
Лєна
@_Salvatore_
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2328
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1819