Я вже не знаю
леся маркiв
(18+)
Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Нащо мені життя Якщо не має в нім Любові і довіри Нащо мені те існування Якщо мене ніхто Не хоче бачити і чути Я вб'ю себе бо більше Я не взмозі жити й існувати Так дальше як то є Коли тебе ніхто не розуміє І знать тебе ніхто не хоче Моє життя нікчемне Бо я сама нікчема Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Нащо продовжую життя Я на цьому світі Де тільки лиш одне панує І це одне-це цілих три ознаки Це злоба, злість і ненависть Це суще зло що є над нами Чому в моїх думках Панує лиш одна єдина думка Що лиш добро перемагає зло Невже цей світ ще врятувати можна Змінити все на краще Невже ще крапелька надії Жевріє у людських серцях Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Та знаю я лише одне Допоки буду я жива На цім ось білім світі То буду бачити його Таким ось неймовірним Таким прекрасним світом Яким він є і буде повсякчас
2021-03-08 14:31:26
2
0
Інші вірші поета
Така вона моя Любов Мене вже не спасти О весно! Мої надії
Інші поети
H O P E
@hopeless382
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Emily
@Amaliya_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3245
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2182