Україно!
(18+)
Україно, Україно! Допоки будуть гинути, Найкращії твої сини. Допоки будуть воювати, Звитяжні воїни твої. З покон віків ми все воюєм, З покон віків ми у війні. За нашу волю, честь і славу, За нашу землю, мову й віру. Наша земля у ріках крові, Країна наша у руїнах. Допоки наші вороги, Вважатимуть що ми є здобич. Допоки будуть думати, Що ми здамося на поталу. Бо скільки б ми не мали втрат, Та ми встаємо знову, У запеклий і звитяжний бій. Тож вороги тремтіть, Бо нас вам не здолати, Хоч і намагались ви, Вже безліч тих разів. Криваву і смертельну битву, Зав'язавши з нами не виграти, Її вам проти нас ніколи. Ми вільні і непереможні, Ми ніколи не здамося. Україно Україно! Допоки весь цей світ прозріє, Ти мабуть підеш в небуття. Бо вороги твої закляті, Тобі життя вже не дадуть. Вони воюють все й воюють, П' ятсот вже років із тобою. І їхньому завзяттю, Щоб тебе здолати, Немає ні кінця ні краю. Та все ж їм цього не зробить, Допоки відважнії твої сини, О люба ненько Україно, Воюють з ворогом твоїм. Допоки буде з нами сила, І жага нестримна до життя. Допоки буде з нами дух, Відважних і сильних предків. Доти ми будемо нездоланні, Доти наша країна незборима, І наша воля наша слава, Буде поміж нас усіх, І наші воїни й герої, Будуть завжди з нами, У наших душах і серцях.
Україно, Україно! Допоки будуть гинути, Найкращії твої сини. Допоки будуть воювати, Звитяжні воїни твої. З покон віків ми все воюєм, З покон віків ми у війні. За нашу волю, честь і славу, За нашу землю, мову й віру. Наша земля у ріках крові, Країна наша у руїнах. Допоки наші вороги, Вважатимуть що ми є здобич. Допоки будуть думати, Що ми здамося на поталу. Бо скільки б ми не мали втрат, Та ми встаємо знову, У запеклий і звитяжний бій. Тож вороги тремтіть, Бо нас вам не здолати, Хоч і намагались ви, Вже безліч тих разів. Криваву і смертельну битву, Зав'язавши з нами не виграти, Її вам проти нас ніколи. Ми вільні і непереможні, Ми ніколи не здамося. Україно Україно! Допоки весь цей світ прозріє, Ти мабуть підеш в небуття. Бо вороги твої закляті, Тобі життя вже не дадуть. Вони воюють все й воюють, П' ятсот вже років із тобою. І їхньому завзяттю, Щоб тебе здолати, Немає ні кінця ні краю. Та все ж їм цього не зробить, Допоки відважнії твої сини, О люба ненько Україно, Воюють з ворогом твоїм. Допоки буде з нами сила, І жага нестримна до життя. Допоки буде з нами дух, Відважних і сильних предків. Доти ми будемо нездоланні, Доти наша країна незборима, І наша воля наша слава, Буде поміж нас усіх, І наші воїни й герої, Будуть завжди з нами, У наших душах і серцях.
2021-05-17 06:08:59
1
0