Україно!

леся маркiв

(18+)
Україно, Україно! Допоки будуть гинути, Найкращії твої сини. Допоки будуть воювати, Звитяжні воїни твої. З покон віків ми все воюєм, З покон віків ми у війні. За нашу волю, честь і славу, За нашу землю, мову й віру. Наша земля у ріках крові, Країна наша у руїнах. Допоки наші вороги, Вважатимуть що ми є здобич. Допоки будуть думати, Що ми здамося на поталу. Бо скільки б ми не мали втрат, Та ми встаємо знову, У запеклий і звитяжний бій. Тож вороги тремтіть, Бо нас вам не здолати, Хоч і намагались ви, Вже безліч тих разів. Криваву і смертельну битву, Зав'язавши з нами не виграти, Її вам проти нас ніколи. Ми вільні і непереможні, Ми ніколи не здамося. Україно Україно! Допоки весь цей світ прозріє, Ти мабуть підеш в небуття. Бо вороги твої закляті, Тобі життя вже не дадуть. Вони воюють все й воюють, П' ятсот вже років із тобою. І їхньому завзяттю, Щоб тебе здолати, Немає ні кінця ні краю. Та все ж їм цього не зробить, Допоки відважнії твої сини, О люба ненько Україно, Воюють з ворогом твоїм. Допоки буде з нами сила, І жага нестримна до життя. Допоки буде з нами дух, Відважних і сильних предків. Доти ми будемо нездоланні, Доти наша країна незборима, І наша воля наша слава, Буде поміж нас усіх, І наші воїни й герої, Будуть завжди з нами, У наших душах і серцях.

2021-05-17 06:08:59

1

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1526

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9217