Легкий сум
Відстані, дороги, километри, На ранкових станціях - туман. Навіть не дзвінки, лиш смс-ки, Як бальзам на на біль душевних ран. Цінувати не навчились долі - Не сприймали почуттів, як дар. Розгубили головне поволі В побуті і у запалі чвар. Від байдужості вогнем пекло у скронях На душі пустеля й суховій. Розійшлись, не втримавши в долонях Крил легких давно забутих мрій. Почуття - річ дивна, не інакше, Сперечатись з почуттям - ніяк. Навіть, розуміючи, як краще, Мов на зло ми робимо не так. Розійшлись, як птахи розлетілись, Легкий сум - лиш згадка про любов, На роки по світі розгубились, Щоб одного разу стрітись знов. Почуття, як з сніжних гір лавина, Огорнули їх обох умить. Прожите життя лиш вполовину, Без коханих важко в світі жить. Розійшлись, та, зчеплені серцями, У думках і помислах разом. Живучі на відстані роками, Мріють ненавмисно стрітись знов.
2022-12-22 07:54:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4844
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2148