Прощавай, 22...
Прощавай кривавий двадцять другий. Вибачай, назад не запрошу. Йди собі, я умиваю руки І нічого в тебе не прошу. Йди мерщій, немає сил терпіти, Від присутності твоєї стигне кров... Ти ненавидіти вчив, а не любити, Чого вартує життя пізнати знов. Прощавай трагічний двадцять другий, Ти зібрав криваву свою дань. Йдуть за обрій нелюди і Люди В безкінечну і безкрайню даль. Йди собі, не оббивай пороги, Вже закінчуй свій трагічний пир. В двадцять третього благаю Перемоги, Двадцять третій, принеси нам Мир.
2022-12-30 07:35:40
8
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3507
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5803