Крила.
Я завжди була звичайна І мало що я уміла. Мій відлік пішов спочатку, Коли я тебе зустріла Не можу зрушити з місця, Хоч колір зелений світить, Завжди мене щось тримає У цьому шаленім світі. Мій темп - то повільна румба, А світ вже летить квікстепом, Від мови скорочень - сумно, Рідніші душі сонети. З дитинства була чужою, Ховалася за книжками, Шукала в них щастя-долю У знаках поміж рядками. Зась з подружками на річку - Сваритися буде мама. Ховалася знов за книжку, В ній мріяла, оживала. Здавалося, крила мала - Весь світ наче на долоні. І де тільки не бувала, У тім живучі полоні. Ти вніс у життя моє барви, Ліса і тінисті алеї. Навчив, що у полі трави Руді, жовтуваті, зелені. Що в лузі волошки - очі, Як неба блакить чарівна, Що в серпні короткі ночі І зорепад невпинний. Ти промовля, я слуха, Погляд ловлю очами, М'яко стискаю руки І шепочу вустами: "В час коли серпень щедрий Сипле на землю зірками, Що загадає серце, Не пропаде з роками." Я завжди була звичайна, Ти розфарбував мені крила. Злетіла! Ось справжнє щастя! Бо саме тебе зустріла.
2021-01-26 00:03:44
5
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16542
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10133