Не моя

Людмила Скрипко

Ти раніше ніколи в житті не носила пальта. Я дивився на тебе і зовсім не впізнавав. Ти така, як була, але зовсім, вже зовсім не та. Став світлішим й ніжнішим обличчя твого овал. Ти змінила помаду, цей колір тобі до лиця. Личить зачіска нова і цей світло-сірий берет. Серце спогадом б'ється у груди - моя, моя... І безсило уява малює твій давній портрет. Не моя... Ти смієшся щасливо, немов дитя. Не шукаєш постійно у сумочці ти цигарок, Він тримає за руку тебе, як колись і я. Все так просто і легко, як вивчений в школі урок. Ти інакша і розум давно вже безсилий тут. Серце з щемом шукає у тобі тих рідних рис І зтискається, загнане дійсністю знов у кут - Я кохання до тебе і досі ще не переріс. Ти змінила парфуми, у них оселилось тепло. Промайнула і щезла, сумні залишивши думи. Все минуло. Скажи, а кому ж я тоді на зло, Бережу на поличці в кімнаті твої парфуми?

2022-01-03 17:12:29

Інші вірші поета

Час Горе Багатство. Ранок, вечір, день

Інші поети

Вячеслав Коголь

@vkol

.اليا.

@Aliasir

somewhere

@somewhere

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16637

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6353