Не моя
Ти раніше ніколи в житті не носила пальта.
Я дивився на тебе і зовсім не впізнавав.
Ти така, як була, але зовсім, вже зовсім не та.
Став світлішим й ніжнішим обличчя твого овал.
Ти змінила помаду, цей колір тобі до лиця.
Личить зачіска нова і цей світло-сірий берет.
Серце спогадом б'ється у груди - моя, моя...
І безсило уява малює твій давній портрет.
Не моя... Ти смієшся щасливо, немов дитя.
Не шукаєш постійно у сумочці ти цигарок,
Він тримає за руку тебе, як колись і я.
Все так просто і легко, як вивчений в школі урок.
Ти інакша і розум давно вже безсилий тут.
Серце з щемом шукає у тобі тих рідних рис
І зтискається, загнане дійсністю знов у кут -
Я кохання до тебе і досі ще не переріс.
Ти змінила парфуми, у них оселилось тепло.
Промайнула і щезла, сумні залишивши думи.
Все минуло. Скажи, а кому ж я тоді на зло,
Бережу на поличці в кімнаті твої парфуми?
2022-01-03 17:12:29
3
0