Листопад
Полум'ям запалив світанок І торкнув горобин намисто. На подвір'я зайшов під ранок, Збив з дерев пожовтіле листя. Посріблив щедрою рукою Ледь прив'ялі листочки квітів. Пролетів вітерцем над рікою, Запліта вербам в коси віття. Півня сонного десь сполохав, "Кукурік" той кричав невпопад. І всміхнулась промінчиком осінь: "Ну, з поверненням, листопад!"
2021-11-02 07:30:24
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1514
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1656