Живи сьогодні
Рішення приймаємо поволі - Від природи нерішучі ми. Ми чекаєм мовчки знаки долі Й тягнеться питання на роки. Чекаєм понеділка, дня чи строку. Зручного часу, вірної пори. Початку літа чи Нового року... Чого ж очікуєм насправді ми? Ми не рішучі, в тому і проблема. Ми ж зараз живемо, а не колись. Якщо начасі будь-яка дилема, Вирішуй! Не чекай, іди, не бійсь! Ми живемо не завтра, не учора. Сьогодні ми, а значить час прийшов. Я знаю, сумнів, як страшна потвора Давно в життя до кожного ввійшов. Гони його, а скільки того віку? Якщо вагаєшся, заплющив очі й йди. Дарує виконана справа втіху І часто нас рятує від біди.
2021-10-25 05:59:57
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую. Дається взнаки те що не вивчала мову змістовно з 1997 року. Правопис кілька разів змінювався,тож буває, плутаюся.Згодна з усім, окрім "начасі", бо це слово ( а не стійке фразеологічне словосполучення, яке пишеться окремо), використано в тексті, як прислівник. Вдячна, що уважно вчитуєтеся в текст. Коли пишу, часто не помічаю помилок, описок, коли перевіряю, намагаюся виправлятися. Та часто за змістом забуваю про орфографію)
Відповісти
2022-01-18 19:35:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1377
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1204