Живи сьогодні
Людмила Скрипко
Рішення приймаємо поволі - Від природи нерішучі ми. Ми чекаєм мовчки знаки долі Й тягнеться питання на роки. Чекаєм понеділка, дня чи строку. Зручного часу, вірної пори. Початку літа чи Нового року... Чого ж очікуєм насправді ми? Ми не рішучі, в тому і проблема. Ми ж зараз живемо, а не колись. Якщо начасі будь-яка дилема, Вирішуй! Не чекай, іди, не бійсь! Ми живемо не завтра, не учора. Сьогодні ми, а значить час прийшов. Я знаю, сумнів, як страшна потвора Давно в життя до кожного ввійшов. Гони його, а скільки того віку? Якщо вагаєшся, заплющив очі й йди. Дарує виконана справа втіху І часто нас рятує від біди.
2021-10-25 05:59:57
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую. Дається взнаки те що не вивчала мову змістовно з 1997 року. Правопис кілька разів змінювався,тож буває, плутаюся.Згодна з усім, окрім "начасі", бо це слово ( а не стійке фразеологічне словосполучення, яке пишеться окремо), використано в тексті, як прислівник. Вдячна, що уважно вчитуєтеся в текст. Коли пишу, часто не помічаю помилок, описок, коли перевіряю, намагаюся виправлятися. Та часто за змістом забуваю про орфографію)
Відповісти
2022-01-18 19:35:34
Подобається
Інші вірші поета
Вакциновані Мені б уверх... Останні хризантеми Влада
Інші поети
Joseph Slowly
@Animuster
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15892
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3580