Живи сьогодні
Рішення приймаємо поволі - Від природи нерішучі ми. Ми чекаєм мовчки знаки долі Й тягнеться питання на роки. Чекаєм понеділка, дня чи строку. Зручного часу, вірної пори. Початку літа чи Нового року... Чого ж очікуєм насправді ми? Ми не рішучі, в тому і проблема. Ми ж зараз живемо, а не колись. Якщо начасі будь-яка дилема, Вирішуй! Не чекай, іди, не бійсь! Ми живемо не завтра, не учора. Сьогодні ми, а значить час прийшов. Я знаю, сумнів, як страшна потвора Давно в життя до кожного ввійшов. Гони його, а скільки того віку? Якщо вагаєшся, заплющив очі й йди. Дарує виконана справа втіху І часто нас рятує від біди.
2021-10-25 05:59:57
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Скрипко
дякую. Дається взнаки те що не вивчала мову змістовно з 1997 року. Правопис кілька разів змінювався,тож буває, плутаюся.Згодна з усім, окрім "начасі", бо це слово ( а не стійке фразеологічне словосполучення, яке пишеться окремо), використано в тексті, як прислівник. Вдячна, що уважно вчитуєтеся в текст. Коли пишу, часто не помічаю помилок, описок, коли перевіряю, намагаюся виправлятися. Та часто за змістом забуваю про орфографію)
Відповісти
2022-01-18 19:35:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2340
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2087