Живи сьогодні

Людмила Скрипко

Рішення приймаємо поволі - Від природи нерішучі ми. Ми чекаєм мовчки знаки долі Й тягнеться питання на роки. Чекаєм понеділка, дня чи строку. Зручного часу, вірної пори. Початку літа чи Нового року... Чого ж очікуєм насправді ми? Ми не рішучі, в тому і проблема. Ми ж зараз живемо, а не колись. Якщо начасі будь-яка дилема, Вирішуй! Не чекай, іди, не бійсь! Ми живемо не завтра, не учора. Сьогодні ми, а значить час прийшов. Я знаю, сумнів, як страшна потвора Давно в життя до кожного ввійшов. Гони його, а скільки того віку? Якщо вагаєшся, заплющив очі й йди. Дарує виконана справа втіху І часто нас рятує від біди.

2021-10-25 05:59:57

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Людмила Скрипко

дякую. Дається взнаки те що не вивчала мову змістовно з 1997 року. Правопис кілька разів змінювався,тож буває, плутаюся.Згодна з усім, окрім "начасі", бо це слово ( а не стійке фразеологічне словосполучення, яке пишеться окремо), використано в тексті, як прислівник. Вдячна, що уважно вчитуєтеся в текст. Коли пишу, часто не помічаю помилок, описок, коли перевіряю, намагаюся виправлятися. Та часто за змістом забуваю про орфографію)

Відповісти

2022-01-18 19:35:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2206

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2624