Мені б уверх...
Мені би піднятись уверх, Туди, десь за вату хмар, Де тонкий місяця серп, Зіркових розсипів дар. Де з Божої ласки день Початок бере і ніч, А серце співа пісень: "Життя, то чудова річ!" Щоб звідти, з отих висот Оглянути рідний край, Гарніших нема красот: Це мій бездоганний рай. Хай властують знов не ті, На вулицях знов не те, Нема де зрости меті, Не вірить ніхто в себе, Вимає без сорому дух Багатий у бідняка. Вже стільки пройшли наук, А доля не стала легка... Але озирнись на мить Чи кращі знаєш місця? Чи ще коли в серці кипить І гордість, і ніжність ця, З якими по вулиці йдеш, Де вперше побачив світ. Ти в серці своїм несеш Цей спогад десятки літ, Бо знаєш, життя - одне, І дійсно - яскрава річ. Завжди бережи своє І йди своїй долі навстріч.
2021-12-17 14:51:01
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Алиса Селезнева
🙏👏
Відповісти
2021-12-17 14:55:55
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10621
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2454