Вакциновані
На кожнім кроці лиш одне питання: "Ви вакциновані? Кажіть вже. А чи ні?" Життя це чи покірне існування? Усі праві чи всі ми не праві? Ми вакциновані. Відсутністю любові І надлишком ненависті і зла. Ми шаленієм, як вовки від смаку крові, Ми судимо за душі , за тіла. Ми в усмішці вітальній кривим губи, Ховаючи реальні почуття. Улесливість маскує нашу грубість. Провалля душ давно вже до лиця. Ми розучились іншим співчувати І дарувати щирості тепло. Будуєм мовчки на відшибі хати, Тому що кожному до інших все одно.
2021-11-14 19:58:22
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Маестро це ШЕДЕВР 🌟🌟🌟
Відповісти
2021-11-17 07:22:20
1
Людмила Скрипко
@просто веселка дякую❤️мені дуже приємна така висока оцінка моїй творчості і мені, як митцю🤗💐
Відповісти
2021-11-17 07:36:26
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12330
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2505