Вакциновані
Людмила Скрипко
На кожнім кроці лиш одне питання: "Ви вакциновані? Кажіть вже. А чи ні?" Життя це чи покірне існування? Усі праві чи всі ми не праві? Ми вакциновані. Відсутністю любові І надлишком ненависті і зла. Ми шаленієм, як вовки від смаку крові, Ми судимо за душі , за тіла. Ми в усмішці вітальній кривим губи, Ховаючи реальні почуття. Улесливість маскує нашу грубість. Провалля душ давно вже до лиця. Ми розучились іншим співчувати І дарувати щирості тепло. Будуєм мовчки на відшибі хати, Тому що кожному до інших все одно.
2021-11-14 19:58:22
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Маестро це ШЕДЕВР 🌟🌟🌟
Відповісти
2021-11-17 07:22:20
1
Людмила Скрипко
@просто веселка дякую❤️мені дуже приємна така висока оцінка моїй творчості і мені, як митцю🤗💐
Відповісти
2021-11-17 07:36:26
1
Інші вірші поета
Хрест Пам'яті найрідніших Чи був то біль? Прості істини
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2259
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2056