Божий сором
Колись, мене спіткає Божий сором За всі мої прийдешнії діла Тоді я придивлюся, а за рогом Чекатимуть на мене два чорта Ах, два чорта! Один з косою, інший більш убогий В його руках лише уживаний буквар Напевно, буде вчити мови, до знемоги А може й бити їм, чорт його зна. Чорт його зна! Я не злякаюсь, їм вже все відомо Я не збираюсь через них палить мости Підніму лоба аж до стелі дому І хай ідуть, ті два чорта під три чорти! Під три чорти! Вони, мабуть, були у пеклі головними Казали, щоб потер їм спинку Сатана Бо на мій погляд і святі мотиви Ті два чорта казали чорта з два! Ах, чорта з два! Впізнали миттю поміж всього люду Невинне, біле, підбродивше немовля Давай хапати хто за ногу хто за руку Нема в чортів тих такту ні чорта! Ах, ні чорта! Казали, їх постійно кликав Настільки часто, що вже набридав Молився щоб навідались з візитом Бажав я аби чорт мене побрав! Чорт би побрав! Втягнули мене разом до собору Відкрилась поміж фресками діра Полізли звідти жителі садому А разом з ними різна чортівня! От чортівня! Заповнили ущент усе навколо Діра поміж усіх світлішою була Гасали, формували сьоме коло Чекали всі на сотого чорта! Ах, сто чортів! Чому ж мені пошана така дика? Чому до мене лізе той бомонд? Я ніби все життя нікого і не клика А той чорт лізе один чорт! Ах, один чорт! Літає, роздивляється в соборі Вуглем малює роги всім святим За ним плетется дівчина поволі Ковзає по маківці чоботьми Ах, лисий чорт! Підбіг до мене, сучий сину Схопив за комір, потягнув без слів Бач, віднайшов мені дружину Бач, забирає жити до чортів! До чорта все! Боровся я, нам заздрили каліки Махав руками, бив по голові І клаптя не лишив йому печінки А він все ніс мене немов у сні! Чорт забирай! Якби мармур не мав і бороздинки Той чорт мене би не спита: "Чого пручаєшся, коли постійно клика? Невже, не мріяв мати чортеня?" Маленьке миле чортеня. До біса цей спектакль у три дії До біса цей супротив вівтарю Я може про нього колись і мрію Але з чортами справи не веду! До біса всіх! Згадав молитву Божу, від застуди Частину вигадав, частину відтворив Промовив тихо, пошепки у груди, Раз кліпнув і позбувся тих чортів. Амінь. 30.06.2023
2023-09-12 00:08:50
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3600
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2278