Божий сором
Колись, мене спіткає Божий сором За всі мої прийдешнії діла Тоді я придивлюся, а за рогом Чекатимуть на мене два чорта Ах, два чорта! Один з косою, інший більш убогий В його руках лише уживаний буквар Напевно, буде вчити мови, до знемоги А може й бити їм, чорт його зна. Чорт його зна! Я не злякаюсь, їм вже все відомо Я не збираюсь через них палить мости Підніму лоба аж до стелі дому І хай ідуть, ті два чорта під три чорти! Під три чорти! Вони, мабуть, були у пеклі головними Казали, щоб потер їм спинку Сатана Бо на мій погляд і святі мотиви Ті два чорта казали чорта з два! Ах, чорта з два! Впізнали миттю поміж всього люду Невинне, біле, підбродивше немовля Давай хапати хто за ногу хто за руку Нема в чортів тих такту ні чорта! Ах, ні чорта! Казали, їх постійно кликав Настільки часто, що вже набридав Молився щоб навідались з візитом Бажав я аби чорт мене побрав! Чорт би побрав! Втягнули мене разом до собору Відкрилась поміж фресками діра Полізли звідти жителі садому А разом з ними різна чортівня! От чортівня! Заповнили ущент усе навколо Діра поміж усіх світлішою була Гасали, формували сьоме коло Чекали всі на сотого чорта! Ах, сто чортів! Чому ж мені пошана така дика? Чому до мене лізе той бомонд? Я ніби все життя нікого і не клика А той чорт лізе один чорт! Ах, один чорт! Літає, роздивляється в соборі Вуглем малює роги всім святим За ним плетется дівчина поволі Ковзає по маківці чоботьми Ах, лисий чорт! Підбіг до мене, сучий сину Схопив за комір, потягнув без слів Бач, віднайшов мені дружину Бач, забирає жити до чортів! До чорта все! Боровся я, нам заздрили каліки Махав руками, бив по голові І клаптя не лишив йому печінки А він все ніс мене немов у сні! Чорт забирай! Якби мармур не мав і бороздинки Той чорт мене би не спита: "Чого пручаєшся, коли постійно клика? Невже, не мріяв мати чортеня?" Маленьке миле чортеня. До біса цей спектакль у три дії До біса цей супротив вівтарю Я може про нього колись і мрію Але з чортами справи не веду! До біса всіх! Згадав молитву Божу, від застуди Частину вигадав, частину відтворив Промовив тихо, пошепки у груди, Раз кліпнув і позбувся тих чортів. Амінь. 30.06.2023
2023-09-12 00:08:50
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11515
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4948