Мовозбур
Кирило Сорока
А я живий, то ви не кваптесь Куди ви тягнете труну? Ну, зажурився, прошу, згляньтесь Я притомився та й заснув Ну заморився, зовсім трохи Не зміг я втримати себе Так вийшло — кажу — поневолі Я не хотів лягати вже Мене примусили, от чесно Немає сенсу вам брехати Хоча й знайоме мені стерво І кожен раз лягаєм спати. Ну це не я, ну скільки можна От скільки можна роз’ясняти Мені ворожий сон буденний Ба гірше тільки-но дрімати А ковдра… Це є дещо інше… Під нею тепло засинати. 05.12.2020
2023-10-04 17:48:09
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
IRMA_SKOTT
😥 сумні рядки
Відповісти
2023-10-04 18:06:34
1
Кирило Сорока
@IRMA_SKOTT , так, особливо для сов, які намагаються влитися в суспільство жайворонків
Відповісти
2023-10-05 00:31:45
Подобається
Інші вірші поета
Жовч Нерозділене кохання Депресія/Депривація Мене верне від електронних строф
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2348
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3495