Мовозбур
Я маю померти Невже це і є життєва мораль? Нестерпно Від думки про натуру людського буття Я лише ланка у ланцюзі нескінчених епічних подій Такий малесенький, маніпусінький гвинтик Що іржавіє Зсередини Духовному мастилу наперекір Але ж воно не обов'язково має бути так Правда? Можна ж кудись занести, десь пропетляти Ввести податкову в оману Тємку якусь намутити на двох Зі смертю Домовитись про кредитування По частинах Не все одразу Для початку 100 років Далі поговоримо про реструктуризацію Боргу Хоча, як вони стягнуть відсотки з мертвого? Дайте ще 100, я вам їх відпрацюю поетом Що ви кажете? Це нікому не треба? Кожен, хто опанував мову на базовому рівні, хоч раз з себе мав поета Невже? Тоді піду білити стіни в церквах і храмах Та що ви? Без пензля? З Божою поміччю? Помирати так помирати...
2024-11-30 22:06:22
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1720
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8293