Частина

Кирило Сорока

Я поспішав, хоч він мені не вірив, Рисачив пузом по морському дну. Ніхто не знає де мій світ погинув. Ніхто не знає де я з рештою помру. На глибині, під рифами, між крабів, Лежав мій сьомий прототип. Чого йому схотілося до раків? Чому пірнув у саму глиб? Невже вода йому рідніше? Невже не поважає плин? Невже пісок йому тепліше, Людських, приборканих обійм? Останній раз, як доторкнувся, Він жестами мені махай: "Мені, і так, доволі сумно, Хоч ти, мені, не набридай" І згодом, я його покинув, Забракло кисню нам обом. Так болісно втрачать частину! Чому б не вмерти загалом? 09.06.2022 pic: https://twitter.com/0010_777

2023-09-14 20:40:37

Інші вірші поета

Незнана Мовозбур Чом би ні? Божий сором

Інші поети

Uina Ku

@mayor_hija

ريما

@RT_248

Натуся Возна

@Natusya_v

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6559

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16777