Частина
Я поспішав, хоч він мені не вірив,
Рисачив пузом по морському дну.
Ніхто не знає де мій світ погинув.
Ніхто не знає де я з рештою помру.
На глибині, під рифами, між крабів,
Лежав мій сьомий прототип.
Чого йому схотілося до раків?
Чому пірнув у саму глиб?
Невже вода йому рідніше?
Невже не поважає плин?
Невже пісок йому тепліше,
Людських, приборканих обійм?
Останній раз, як доторкнувся,
Він жестами мені махай:
"Мені, і так, доволі сумно,
Хоч ти, мені, не набридай"
І згодом, я його покинув,
Забракло кисню нам обом.
Так болісно втрачать частину!
Чому б не вмерти загалом?
09.06.2022
pic: https://twitter.com/0010_777
2023-09-14 20:40:37
1
0