Громадяни
(18+)
Я зливаю кров у відро І втрачаю свідомість Ніж залишаю в землі Це моя нерухомість Хтось бовкнув про вісь Я впав на точку опори З мене стирчить Арматури совість Мені весело Бачу мультики Рухатися не рухаюсь Рухати рух набридло Трава зелена Земля огидна Вимощу посеред янгола Захлинуся росою з квітами Плювати у стелю важко Коли стеля твоя блакитна Хмари пам'ятають усе Захаркають у відповідь Завалися вже небосхил Тягнеш свою мерзенну повість Я тебе не любив А ти мені тягнеш ролі Хто я такий Щоб грати у власній п'єсі А ви хто такі Що рівняєте мене до себе Я Не беру участі Я Ні пропоную, ні стверджую Я Тінню минаю буденність Я Стою осторонь Я к поет — мертвий
2024-03-16 22:29:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1703
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8048