Мене п'янять мої слова

Кирило Сорока

Мене п'янять мої слова Які я, ніби, прожива Громаді нашій промовля У ролі свята божества Його величності попа Добродію і пані, мова Така яскрава, кольорова Нестримна, вільна, веселкова Гірська потуга виняткова Води земного джерела Заллє вам все до молотка Відчуєте тоді, панове, панна Яка блаженна, окаянна Душа, особа вами звана Вертає ввечері жорна Думок, ідей, чого казна Що сновидіння пропада Зжере воно, ґаздине, ґазда Землі пороблені багатства. Представників живого царства Сусідів, кур, собак, скотарства Ворожок, небіжів, козацтва Холера, віспа подола Житло з любого матер'яла Цеглини, вапняку, метала Розм'якне з землетрусу бала Згорить сарай, згорить і зала Знесуть останнє опахала Заллє все начисто імла "Як врятуватися" пита? "Як врятуватися" не зна? Я все скажу ти тіки ша Спокійно сядь біля хреста Заплющ всі очі що ти ма Кишеню ліву виверта Правицею все те хапа До урни сип, вона свята 06.08.2022

2023-09-12 00:09:57

1

0

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

11087

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2233