Фантазій твоїх причал
Анастасия Лукьященко
Ти стрімка і повна енергії, В тобі невичерпний потенціал, Я малюю твої фантазії, Я фантазій твоїх причал. Ти стрімка, як та стріла, Я не витримую міць твою. Ти моя сп’яніла й осатаніла, Моя, Музе, ти не виглядаєш щасливою. Залежні люди не бувають щасливими. Я частина тебе, я залежна, Скажи чому мої вірші робиш такими? Я не чую відповіді, ти мовчазна. Так, я рідко тебе згадую, Я буваю до тебе байдужою, За байдужість свою перепрошую, Як не пробачиш – моя творчість вкриється іржою.
2019-08-20 19:29:36
6
0
Інші вірші поета
Творча зупинка Надістота Створи себе Я - фантом
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1502
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4990