Вбивці часу
Анастасия Лукьященко
Пора нам з тобою прощатися, Відпускати наші короткі миті щастя, Зберегти їх не треба намагатися, Вони тихенько відлинуть у небуття. Ми з тобою, мій друже, часто Забували про час і обставини, Ми вбивали той час насолодою, І не відчували за це провини… Ми з тобою вбивці часу, Хто б ще так його витрачав? Ми насолодою наповнили чашу, Хто б її тепер надпив?
2019-02-14 21:35:35
8
0
Інші вірші поета
Самотній дурень Я - фантом Надістота Творча зупинка
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2723
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4059