Давно випите біле вино
Не буду прохати в тебе багато,
Бо не маю ніякого права на це,
Наше біле вино давно вже випито,
Ми розкинулись правдою смутною в лице.
Ми вдосталь сказали і прокричали,
І багато вина пролили й випили,
Так бездумно ламали і знов будували,
Те, що було дане долею - не цінували.
Ми сміялись і плакали, немов діти,
Сліпо вірили у безкінечність,
Почуття почали бідніти, і ми не помітили,
Як дні нікчемні замінили вічність.
Не буду прохати в тебе багато,
Бо не маю ніякого права на це,
Лиш пам'ятай, що був дехто,
Кому ти заміняв небо і сонце.
2019-02-16 13:16:14
6
0