Давно випите біле вино
Анастасия Лукьященко
Не буду прохати в тебе багато, Бо не маю ніякого права на це, Наше біле вино давно вже випито, Ми розкинулись правдою смутною в лице. Ми вдосталь сказали і прокричали, І багато вина пролили й випили, Так бездумно ламали і знов будували, Те, що було дане долею - не цінували. Ми сміялись і плакали, немов діти, Сліпо вірили у безкінечність, Почуття почали бідніти, і ми не помітили, Як дні нікчемні замінили вічність. Не буду прохати в тебе багато, Бо не маю ніякого права на це, Лиш пам'ятай, що був дехто, Кому ти заміняв небо і сонце.
2019-02-16 13:16:14
6
0
Інші вірші поета
Творча зупинка Фантазій твоїх причал Надістота Створи себе
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1731
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4924