Творча зупинка

Анастасия Лукьященко

Зупинилась моя творчість, Моя голова вже сама не своя, Вірю я в скороминучість, Скороминучість мого буття. Я пишу лиш у своїх думках, У думках моя творчість і муза. Я натхнення тримаю в руках, Але раптом настала пауза Пауза в діях, руках і словах, Почуття мої також на паузі, Вони застряли в тих прірвах, Що погрузли у моїй тривозі.

2019-04-16 11:13:31

Інші вірші поета

Вбивці часу Самотній дурень Давно випите біле вино Я - фантом

Інші поети

sambridhi

@sam6ridhi

Edelweiss

@Edelweiss

Angel Angel

@arayhel

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9038

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1989