Творча зупинка
Анастасия Лукьященко
Зупинилась моя творчість, Моя голова вже сама не своя, Вірю я в скороминучість, Скороминучість мого буття. Я пишу лиш у своїх думках, У думках моя творчість і муза. Я натхнення тримаю в руках, Але раптом настала пауза Пауза в діях, руках і словах, Почуття мої також на паузі, Вони застряли в тих прірвах, Що погрузли у моїй тривозі.
2019-04-16 11:13:31
5
0
Інші вірші поета
Самотній дурень Репресії душі Вбивці часу Надістота
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9535
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13552