Mundo
En los confines de este vasto abrazo celeste, donde convergen los sueños y realidades, un lienzo de maravillas nos regala la existencia, el Mundo, eterno testigo de nuestras vidas. Sus montañas majestuosas se alzan orgullosas, acariciando el cielo con sus cumbres inmensas, sus ríos, cual venas de vida, fluuyen sin cesar, nutriendo la tierra y desbordando alegría. En los valles verdes danzan los campos, sus flores en fragancia, un dulce deleite, mientras los bosques susurran secretos antiguos, invitando a escuchar la canción de la naturaleza. Las olas besan las orillas con suavidad, el océano en su vastedad refleja nuestros anhelos, bañando las playas con su espuma de pureza, uniendo continentes con la fuerza de un abrazo. Pero el Mundo también lleva en sus entrañas, cicatrices que nos recuerdan nuestra mortalidad, dolorosas cicatrices de guerras y desigualdades, que nos llaman a actuar por un futuro mejor. Entonces, dejemos que este poema sea un llamado, a amar y cuidar este mundo tan preciado, a valorar cada ser vivo y su singularidad, y a tejer puentes de amor y compasión en cada comunidad. Porque el Mundo es nuestro hogar compartido, una responsabilidad que nos une a todos, y en nuestras manos está el poder de protegerlo, con amor, respeto y un cuidado inquebrantable.
2023-07-23 19:05:48
5
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11209
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14137