Біля

Євгенія Стрельченко

Я відчуваю,як пронзає сонце Усі пустоти,що зчаїлися в мені. Пече, руйнує все це, Усі турботиська земні. А чим наповнити не має, усе не так Усе не те. Я бігаю шукаю і шукаю Хоча б якийсь небесний знак, Так ніби часу більше інших маю. Схилюся, втомлений і німо так заплачу, А прихистку ніде нема. Ех,доля дала таку міцную вдачу- Нюхнути землю з самого дна. Міцнітиму, стоятиму і стяг підніму… Прийдеш на мою одвічну зміну Сама-однесенька-сама, Моя натягнута струна? Щасливий тихо обів’ю І завалю у сіно Біля нашого, не їхнього села!

2025-03-18 02:51:00

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1793

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1791