Сансара
Євгенія Стрельченко
І навіть Сонце потонуло, За краєм моря в тихий час. Там де тернисте минуле І загублений шанс. Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Знову ми йдем по колу Сансари на Землі. Дивись,як сходить нове Сонце. Дивись, яке ти ж кохане дівча! Очі - чисте віконце, Із мудрістю минулого життя. Давай спробуємо знову! Помилки, карма, що там ще?! Дежавю. Була оця розмова! Яке знайоме твоє лице! Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Востаннє ми йдем по колу Сансари на Землі.
2025-07-02 01:44:08
1
0
Інші вірші поета
Я надкушу шматок твого життя Ну добре У тобі сотні злив Оада
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
ErailXx
@ErailXx
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4816
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13311