Сансара

Євгенія Стрельченко

І навіть Сонце потонуло, За краєм моря в тихий час. Там де тернисте минуле І загублений шанс. Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Знову ми йдем по колу Сансари на Землі. Дивись,як сходить нове Сонце. Дивись, яке ти ж кохане дівча! Очі - чисте віконце, Із мудрістю минулого життя. Давай спробуємо знову! Помилки, карма, що там ще?! Дежавю. Була оця розмова! Яке знайоме твоє лице! Це було вчора чи було ніколи, Що ми щасливі й молоді? Востаннє ми йдем по колу Сансари на Землі.

2025-07-02 01:44:08

Інші вірші поета

Моросить Напитись рікою На сторінках Велетень

Інші поети

Apaylia

@Apaylia

Егор Ульянов

@ULYANOV_EGOR

Трояндочка

@Rose_Senorita

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5174

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9350