Білокоса
Євгенія Стрельченко
(18+)
Розгортаєш , а ні, розриваєш, Немов не боїшся. Відчуваєш Що там під обгорткою, Ефимерною тонкою Цікавість зжирає всі нерви. Ти лізеш у пекло Без черги. (А як щоб не обпекло?!) За білії коси З полум'яного чану, За сорочку рвану Врятував кохану. Біжіть! Не оглядайтесь! І купи тримайтесь. Вже скоро світанок. Закриють ворота - Не вийде білокоса, Стане схожа на чорта.
2021-05-22 10:33:43
2
0
Інші вірші поета
Я -ворог Напитись рікою Люблю Велетень
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9719
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1314