Залюбки
Євгенія Стрельченко
Залюбки я розвіюсь, як скажеш. І розсиплюсь на сотню частин, Із піском змішаюсь на пляжі Або з кольором підводних рослин. Залюбки я навічно прокинусь, Після довгого-довгого сну. До землі у поклоні ринусь, Бо зустріну нашу весну. Лиш скажи-скажи добре слово. Лиш побач, що практично до тла Стерлась колишня обнова, Але ще душею жива.
2021-02-16 06:53:49
3
0
Інші вірші поета
Чужинці Я -ворог У тобі сотні злив Так шкода
Інші поети
Ren
@Panda_4010
K N
@Nata_Kuchera
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1670
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3200