Залюбки
Залюбки я розвіюсь, як скажеш. І розсиплюсь на сотню частин, Із піском змішаюсь на пляжі Або з кольором підводних рослин. Залюбки я навічно прокинусь, Після довгого-довгого сну. До землі у поклоні ринусь, Бо зустріну нашу весну. Лиш скажи-скажи добре слово. Лиш побач, що практично до тла Стерлась колишня обнова, Але ще душею жива.
2021-02-16 06:53:49
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2753