Залюбки

Євгенія Стрельченко

Залюбки я розвіюсь, як скажеш. І розсиплюсь на сотню частин, Із піском змішаюсь на пляжі Або з кольором підводних рослин. Залюбки я навічно прокинусь, Після довгого-довгого сну. До землі у поклоні ринусь, Бо зустріну нашу весну. Лиш скажи-скажи добре слово. Лиш побач, що практично до тла Стерлась колишня обнова, Але ще душею жива.

2021-02-16 06:53:49

Інші вірші поета

Сьогодні Наодинці зі своїми Ікс Біля

Інші поети

Іллаір Гетт

@IllGett

Богдан Глинянський

@BohdanZablotskyi

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2535

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1379