055: ... ++
полудневий ранок, все таке буденне шум машин подолу сум техно-коханок мрію бути небом що вкриває дім чи сумновеселий, чи дощами повний хочу бути небом, якщо будеш з ним. я вже не безпевний я вже не в журбі ранок полудневий сидить у мені вже останній місяць (чуєш-бо, вже останній місяць. довше, ніж я міг в'явити!) я писав поодаль я не міг це вснити я не міг в'явити і тому мовчав я чинив що хочу я чинив щоночі я чинив без тями і страждав без сліз я був авантюрним друзі та тютюн забирали серце погляд і мій пас дні були буденні дні були буремні нас це не зламало — ми зламали час.
2022-10-04 12:12:03
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Лео Лея
Перечитала ще раз. Забираю в "Обране"
Відповісти
2022-10-04 20:30:56
Подобається
Самоскид!
@Лео Лея ахах радий що вам сподобалось!
Відповісти
2022-10-04 20:33:33
1
Катерина Коваленко
Ого, звучить як вірш, який обов'язково треба покласти на музику0-0
Відповісти
2022-10-05 13:28:46
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4889
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5727