055: ... ++
полудневий ранок, все таке буденне шум машин подолу сум техно-коханок мрію бути небом що вкриває дім чи сумновеселий, чи дощами повний хочу бути небом, якщо будеш з ним. я вже не безпевний я вже не в журбі ранок полудневий сидить у мені вже останній місяць (чуєш-бо, вже останній місяць. довше, ніж я міг в'явити!) я писав поодаль я не міг це вснити я не міг в'явити і тому мовчав я чинив що хочу я чинив щоночі я чинив без тями і страждав без сліз я був авантюрним друзі та тютюн забирали серце погляд і мій пас дні були буденні дні були буремні нас це не зламало — ми зламали час.
2022-10-04 12:12:03
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Лео Лея
Перечитала ще раз. Забираю в "Обране"
Відповісти
2022-10-04 20:30:56
Подобається
Самоскид!
@Лео Лея ахах радий що вам сподобалось!
Відповісти
2022-10-04 20:33:33
1
Катерина Коваленко
Ого, звучить як вірш, який обов'язково треба покласти на музику0-0
Відповісти
2022-10-05 13:28:46
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5186
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4268