18:
(18+)
справжні істини виведені предками на старезних партах їхнє днк залишене у камінних жуйках на темній стороні столів і справжні уроки історії нашого покоління написані синіми ручками на сторінках пожовклих книг. справжні істини здобуваєш на несподіваних екваторах вони чекають у склянках і квартах їх нав'язують вуличні шарлатани та дивні люди які більше схожі на персонажів справжні істини приходять до тебе коли ти бадьорий вони не поспішають ставати відповіддю на чиєсь несміливе питання їхня суть — бути підсумком довгих історій довгих історій і випадкових романів випадкових романів і невдач на полігонах навіщо сидіти їм в кімнатах твоїх загонів? вони обберуть твої емоційні сили, якщо ти зможеш залишитись бодай красивим. справжні істини те ще лайно насправді я вірю що жоден з шрамів нічого не вартий я вірю що жоден удар не варто ловити обличчям але варто їх мати, щоб знати, інакше не вийде.
2022-10-25 06:11:43
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шаула
КІНЦІВКААААА
Відповісти
2022-10-25 06:16:10
1
Лео Лея
Можна розібрати на цитати💖 і використовувати, як епіграфи до філософських робіт.
Відповісти
2022-10-25 17:42:12
1
Самоскид!
щиро дякую від серця до серця
Відповісти
2022-10-26 07:59:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731