співрозмірний аспанфут
як день? знову в тяжбі за справедливі справи поміж ідолів ікон та слави ну і дурник ти! знову втупився в вітрину оминаючи годину ігноруючи життя ти — як я тільки спутаний іншими путами. знати = бути я не знаю хто я і куди я йду чи де моє місце навіщо живу чи що за стукіт чую у скронях чому тепло то в очах то в долонях чому вчора літо, сьогодні — зима мене нема? смішний ти. біжи скоріш, допивай свою каву вмикай телевізор, дивись рекламу переслідуй п'яти товаришів. бажаю спіткнутись на своїй стезі бажаю упасти в болото подій нарешті розбити кожну з надій в собі опісля, без знань зустрінеш найкраще на що заслужив. можливо тоді ти відчуєш що жив, смішний.
2022-09-29 09:24:19
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Кіса Белінська
Знайома назва
Відповісти
2022-09-30 17:38:31
Подобається
Лео Лея
Цікавий ритм. Навіть мелодія крутиться в голові, не можу спіймати її за хвоста. Вірш сподобався👍
Відповісти
2022-10-02 05:59:46
1
Eneli Fox
Дуже душевно🤗
Відповісти
2022-10-25 06:50:29
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4618
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3905