حُزن
مرسال لصديقي الجميل: لا تحزن يا صديقي فالحياة أجمل بكثير، ولا تستحق عيناكَ أن تحزن؛ فهي خُلقت للفرح فقط وليس للحُزن والبكاء، كل شيء سيكون بخير وسأكون بجانبكَ دائمًا في الحُزن قبل الفرح، لن أُطيل عليكَ حتى لا تمل ولكن أريد إخباركَ أنك أعظم شيء حدثَ في العالم، ولا تيأس اجتهد واعمل وحقق الكثير من الانجازات؛ لأن وجودك كان أعظم إنجاز، الحزن لا يليق بكَ، هيا انهض وابتسم؛ فابتسامتُكَ انتصار وقوة للجميع. -مريم وائل "جميلة"
2021-02-13 18:58:09
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
يُـــم يُـــم
عظمة بكل ما تحمله الكلمة من معنى 😭♥️♥️♥️
Відповісти
2021-02-13 18:58:41
1
يُـــم يُـــم
حبيتها اوي بجدد 😭♥️♥️♥️♥️
Відповісти
2021-02-13 18:58:51
1
جـمـيـلـة
@يُـــم يُـــم اصلا مليش غيرك😭♥
Відповісти
2021-02-13 19:16:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10904