Х
Я побачив цю дівчину в центрі міста Вона сиділа на терасі кафе Одна, але з вигляду оптимістка Її не турбувало навпроти місце пусте. Спокійна пила каву, їла свій фондан Від пекучого сонця захист - окуляри. В телефоні щось гортала, мабуть, Інстаграм Вона не та, якій би в слід кричали: «Лярва!». Вона сміялась щиро, мов малеча, Коли їй хтось зателефонував. І все складалось так, неначе Цей випадок Господь запланував. Я задививсь на неї, мов хлопчисько, Водночас витончена, стильна і висока, Хотів за нею йти, та пролунав будильник І вже крізь штори сонце лоскотало мої щоки. І я проснувсь. MARI
2018-05-09 20:58:18
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Broken Heart
Круто
Відповісти
2018-05-10 03:37:25
1
MARI
@Broken Heart , спасибо большое)
Відповісти
2018-05-10 06:53:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2494
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914