Х
Я побачив цю дівчину в центрі міста Вона сиділа на терасі кафе Одна, але з вигляду оптимістка Її не турбувало навпроти місце пусте. Спокійна пила каву, їла свій фондан Від пекучого сонця захист - окуляри. В телефоні щось гортала, мабуть, Інстаграм Вона не та, якій би в слід кричали: «Лярва!». Вона сміялась щиро, мов малеча, Коли їй хтось зателефонував. І все складалось так, неначе Цей випадок Господь запланував. Я задививсь на неї, мов хлопчисько, Водночас витончена, стильна і висока, Хотів за нею йти, та пролунав будильник І вже крізь штори сонце лоскотало мої щоки. І я проснувсь. MARI
2018-05-09 20:58:18
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Broken Heart
Круто
Відповісти
2018-05-10 03:37:25
1
MARI
@Broken Heart , спасибо большое)
Відповісти
2018-05-10 06:53:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2234
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2892