Сон
Лягай. Поспи. Я буду берегти твій сон. Пилинки не зворушу у повітрі. Нехай той сон сидить десь під вікном. І хай співає він сонети заповітні. Я буду як ВО[вео] Морфея. В його ролі. Посаджу біля себе секретарку -  тишу. І поки буду на його престолі, Нехай працює, мов покірна миша. Я запущу в твій сон твою же ж мрію. І обіцяю заплатити, як завжди. Нехай вона тебе обіймами зігріє. Я чатуватиму. А ти і далі спи.
2019-06-07 12:41:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673