У мою душу зазирнула осінь
У мою душу зазирнула осінь Принесла подарунок, як це личить гостям. Сказала, що ображена на літо За те, що так теплом воно зігріте. За те, що дні у нього довгі і ясні, А ночі теплі, тихі й зоряні . За те, що сонце гріє, не пече, І небо світле, чисте й голубе. А осінь - третя зайва між зимою й літом, Погода в осені то добра, то сердита. І дні коротшають, і ночі холодніють, За це вона дощами плаче й вітром віє. У мою душу зазирнула осінь Дарунок не такий, як носять гості. Залишила тут смуток і печаль, Сказала, що зима вже близько. Дуже. Жаль.
2019-06-07 12:44:18
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2549
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615