У мою душу зазирнула осінь
У мою душу зазирнула осінь Принесла подарунок, як це личить гостям. Сказала, що ображена на літо За те, що так теплом воно зігріте. За те, що дні у нього довгі і ясні, А ночі теплі, тихі й зоряні . За те, що сонце гріє, не пече, І небо світле, чисте й голубе. А осінь - третя зайва між зимою й літом, Погода в осені то добра, то сердита. І дні коротшають, і ночі холодніють, За це вона дощами плаче й вітром віє. У мою душу зазирнула осінь Дарунок не такий, як носять гості. Залишила тут смуток і печаль, Сказала, що зима вже близько. Дуже. Жаль.
2019-06-07 12:44:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4112
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2974