№16

Martin Wind

Не плач матінко, не плач батенько, так я уже не повернусь. Лежу ж бо я тепер вже непорушно, бездиханне Десь на узліссі, укритий шаром снігу, ґрунтом, не почуваючи нічого. Але воно не варте того, сивого волосся, ані тих сліз пекучих, що роз’їдають душу. Я розумію, що вам болить, а надто вже тепер коли ще рана зовсім свіжа, та все ж таки прийміть оце, як є, як дане, що ніяк Не змінеш й назад вернути не вернеш. Збагніть, ви мої любі, я радий був би повернутись, та не можу, тому що я уже пішов на поклик вітру, дикими ланами в незвідані світи, з яких назад вже не вертають. Тому не плачте рідні мої, прошу я вас навстанок Натомість проживіть життя – за мене… заради мене. … Не плачте… вже… не треба.

2023-10-04 19:13:47

1

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2258

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1925