№16
Не плач матінко, не плач батенько, так я уже не повернусь. Лежу ж бо я тепер вже непорушно, бездиханне Десь на узліссі, укритий шаром снігу, ґрунтом, не почуваючи нічого. Але воно не варте того, сивого волосся, ані тих сліз пекучих, що роз’їдають душу. Я розумію, що вам болить, а надто вже тепер коли ще рана зовсім свіжа, та все ж таки прийміть оце, як є, як дане, що ніяк Не змінеш й назад вернути не вернеш. Збагніть, ви мої любі, я радий був би повернутись, та не можу, тому що я уже пішов на поклик вітру, дикими ланами в незвідані світи, з яких назад вже не вертають. Тому не плачте рідні мої, прошу я вас навстанок Натомість проживіть життя – за мене… заради мене. … Не плачте… вже… не треба.
2023-10-04 19:13:47
1
0
Інші поети
Наталі
@Nata_Lia_
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Brisée 彡
@Reinrim
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13195
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16676