11
Горить вогонь, палає місто. Плачі й крики́ доносяться із закутків домів і вулиць. А потім, оглушні згуки зброї залпів й тиша. ...Невже й сюди прийшла вони? навала вража? Вони – ось ці уродженці геєни, суще зло Яке несе лише, розруху й не життя. Й посліду завше залишає землю, Яка згоріла вся до тла й просякнулися їддю. Й ніхто, й ніщо жадобу їх до крові, вбивства та грабунку не в змозі Ані задовільнити, ні спинити. Але тривати вічно так не може і не буде. Бо всьому є початок і кінець. Колись і це скінчиться. Знайдуться ті хто, встануть і повстануть, дадуть отпір отим і знищать вщент той корінь зла, який прогнив уже давно нáскрізь. І знов засяє промінь світла у тих містах де стільки часу, літ була суцільна тьма.
2023-07-25 16:36:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3395
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6390