Нічого не сталось

m. bachinska

Так багато питань,які нас хвилюють Та ще більше відповідей на них. Вітри холодні все сильніше дують І мій душевний голос щось затих. Я так хочу щоб він прокинувся, Щоби знову я стала жива. Можливо глибоко в душі моїй Відцвіло вже моє життя. Я ще живу,я ходжу,розмовляю, Та не сміюся і не веселюсь. Душевний вогник помаленьку помирає І ні на кого я уже не злюсь. Це найгірше коли помираєш з середини, Ти ще живий але уже і ні. Ти не хочеш любити і сердитись, Запитання безглузді усі. Ти не повернешся до звичного життя, Ти не будеш уже кохати. Відійшли усі почуття, Ти спокійно лягаєш спати. Ніхто тебе не розвеселить, Ніхто не підніме настрій, Щось в середині так болить І ти зовсім не хочеш щастя. Щось всередині так болить, Ніби граната там розірвалась. Серце все більше щемить і щемить, Але ззовні нічого не сталось.

2019-08-25 11:14:55

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Божевільний

Щось здається, що тут кілька разів не правильне чергування в-у : "уже-вже", "всі-усі". Будьте уважніші, удачі)

Відповісти

2019-08-26 20:54:21

Подобається

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3773

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2574