Ти моя людина
Я так часто шукаю натяки в твоїх словах Скажу тобі чесно,люблю,і від цього охоплює страх Я боюсь подивитись на тебе і заглянути прямо в очі Проте інколи бачу твої погляди я неохочі Не розумію я,чому тебе не забуваю Чому слова твої і дії пам'ятаю Чому так важко розпрощатися з тобою Можливо через те,що ти хворієш мною Вчорашній день чудовим був і навіть трішки краще Коли з тобою я,то відчуваю щастя Я відчуваю те що ти моя людина Така кохана,рідна і єдина Проте не розумію я,чи варто тобі довіряти Чи можеш ти справді мене кохати Але якщо скажеш,що будеш зі мною Я не завагаюсь і в відповідь буду з тобою
2019-08-25 08:19:56
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже гарно.
Відповісти
2019-08-25 14:03:29
Подобається
m. bachinska
@Серафім спасибі
Відповісти
2019-08-27 09:47:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6182
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3672