Ти моя людина
Я так часто шукаю натяки в твоїх словах Скажу тобі чесно,люблю,і від цього охоплює страх Я боюсь подивитись на тебе і заглянути прямо в очі Проте інколи бачу твої погляди я неохочі Не розумію я,чому тебе не забуваю Чому слова твої і дії пам'ятаю Чому так важко розпрощатися з тобою Можливо через те,що ти хворієш мною Вчорашній день чудовим був і навіть трішки краще Коли з тобою я,то відчуваю щастя Я відчуваю те що ти моя людина Така кохана,рідна і єдина Проте не розумію я,чи варто тобі довіряти Чи можеш ти справді мене кохати Але якщо скажеш,що будеш зі мною Я не завагаюсь і в відповідь буду з тобою
2019-08-25 08:19:56
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже гарно.
Відповісти
2019-08-25 14:03:29
Подобається
m. bachinska
@Серафім спасибі
Відповісти
2019-08-27 09:47:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1767
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3346