Дім

Jane

а ти знаєш, що таке дім? у кожного він свій.. іноді це обійми до хрусту, для когось улюблена хустка, що на пам'ять залишилась, а далі вже пусто.. це палкі, кохані очі, які гріють тебе і вдень, і кожної ночі.. для когось це не просто дім - споруда, а фортеця дум, оберіг твоїх снів могучих. інколи це сміх дитячий, такий гучний, що не кожному зручно, але дім, це те, що роками йде з тобою, а може з'явитися зненацька, підглядуючи весь цей час з турботою за тобою.. для когось це спогади, теплії мрії, які неодмінно зігріють в найхолодніші зими. неймовірно, в кожного свій дім, вірно? неймовірно. неймовірно..

2023-01-17 22:26:26

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

Мені завжди здавалося, що він живий...

Відповісти

2023-01-18 07:03:15

1

Jane

@Микола Мотрюк ох, та..🥺

Відповісти

2023-01-18 13:01:49

1

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

4368

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13219