Вірші
пиши
і навіть коли ми перестанемо розмовляти,
навіть тоді, коли вирішимо звести все нанівець..
ти можеш писати мені ночами, відсилати все те, що бачив твій папірець..
ти можеш розповісти, як день пройшов, і що знову повергло твою душу у відчай,
навіть тоді, коли серце в мороз,
ти пиши,
я його відігрію.
ти говориш : « не мовчи »
тобі подобаються мої нічні розмови,
я буду легкою, як курок, що натискаєш ти на полі бою.
ти лиш пиши,
якщо притисне між грудей,
якщо в твоїй душі так бракуватиме моєї..
пиши,
я тут,
і неодмінно допоможу справитися з твоєю...
0
0
174
Знаєш..
знаєш..
в мене буває йокає, як дивлюся на тебе.
я вже давно без емоцій - забув,
що таке є.
як дивно дивитися на твої фото..
вони викликають те, що давно забуто війною та окопом..
ти викликаєш почуття, які не можу передати,
пробач,
я забув, як їх називати,
але вони неначе та самотня квітка посеред полю,
така цінна,
та не складе зброю без бою..
знаєш,
коли я слухаю тебе, мені щемить в серці, болісно, але таки приємно..
мила,
навчи мене знову відчувати все те,
що ти даруєш зараз
для мене.
2
0
167
Ти пахнеш перемогою.2.0
ТВОЄ ВОЛОССЯ ПАХНЕ ПЕРЕМОГОЮ..
ТРІШКИ ПОРОХОМ ТА ДИМОМ.
ІНОДІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО МИ ЩЕ НЕ ДОРОСЛІ, АЛЕ ГРАЄМО В ІГРИ, ПОДІБНІ ЗВІРУ..
ТЕПЕР Я ЗНАЮ, ЯК ПАХНЕ ПЕРЕМОГА..
ВОНА ДАЄТЬСЯ НАМ МЕЧЕМ, КРИКОМ ТА ЖУРБОЮ,
АЛЕ НАЙГОЛОВНІШЕ - ПАХНЕ ТОБОЮ...
ТОБІ БІЛЬШЕ НЕ ТРЕБА ЙТИ ДО БОЮ.
Я БУДУ ТВОЇМИ ГОРАМИ,
МИ НЕОДМІННО
ВПОРАЄМОСЯ З УСІЛЯКИМИ БОЛЯМИ,
Я БУДУ ТЕПЛИМИ ЗИМАМИ,
ЙДИ - НО СЮДИ, Я З ТЕБЕ ВСЕ ЦЕ ЗАРАЗ ЗМИЮ..
1
0
170
Всесвіте, принеси..
Всесвіте..
Принеси на Новий рік перемоги! Перемоги над клятим ворогом.
Подаруй можливість бачити посмішки наших героїв.
Замети хуртовиною всі найболючіші рани.. Намалюй візерунком тризуб в серці безжальної Мари.
Подаруй мені, милий, сльози щастя.. Я на це заслуговую, вірно, рідненький?
Поверни додому наших героїв, я обійму їх всією своєю душею.
З неба світи неймовірною зорею, таким самим світолм, яким вони обіймають нас кожного дня - показуй вірний шлях нашим воїнам.
Ти скріпив наш дух ще міцніше.
Тепер ми як сталь...
І загадаю в той момент найщиріше..
поверни нам мій милий, героїв,
які тримали Азовсталь..
2
0
251
Ти пахнеш перемогою.
твоє волосся пахне перемогою..
трішки порохом та димом.
іноді здається, що ми ще не дорослі, але граємо в ігри, подібні звіру..
тепер я знаю, як пахне перемога..
вона дається нам мечем, криком та журбою
але найголовніше, вона пахне тобою,
обоє пригадуємо сюжети цієї довгої зими,
йди - но сюди, я з тебе все це зараз змию..
2
0
173
Дім
а ти знаєш, що таке дім?
у кожного він свій..
іноді це обійми до хрусту,
для когось улюблена хустка, що на пам'ять залишилась, а далі вже пусто..
це палкі, кохані очі, які гріють тебе і вдень,
і кожної ночі..
для когось це не просто дім - споруда, а фортеця дум, оберіг твоїх снів могучих.
інколи це сміх дитячий, такий гучний, що не кожному зручно,
але дім, це те, що роками йде з тобою,
а може з'явитися зненацька, підглядуючи весь цей час з турботою за тобою..
для когось це спогади,
теплії мрії,
які неодмінно зігріють в найхолодніші зими.
неймовірно,
в кожного свій дім, вірно?
неймовірно.
неймовірно..
2
2
195
Ти
ти наче в моїй ДНК, ти течеш по моїх судинах,
іноді дивлячись на буревій, бачу очі твої сильні..
іноді торкаючись повії, відчуваю подих твій гарячий,
а ще.. лягаючи, відчуваю дотики твої незрячі.
ти в моїй голові, ти приходиш снами до мене,
і тоді, коли стукаєш в двері..
я забуваю, хто я,
і,
де я.
2
0
237
Пливи
іноді треба перепочити.
ні, не скласти зброю, та вийти з гри,
піти туди, де є ще воля, яка не доторкнулась до біди..
там де є все,
все необхідне,
щоб своє наповнити знов,
кудись піти - на зустріч морю,
сісти на камінець, вимкнути всі болі
і просто
поплисти.
0
0
162
Іноді так буває..
Іноді заплющую очі, ось так, міцно, але тендітно.
пригадаю свої 9 рочків - маленька бігала.
що та дівчинка тоді думала, що гадала?
пам'ятаю все..
вона за птахами спостерігала.
вона мріяла бути принцесою, маленькою королевою,
навколо райдуги, оксамити та зруйновані мури..
невжежто вона отримала понівечений дім кулеметами, стальне сердце, та кров'ю залиті губи?..
твоя тендітна усмІшка досі з тобою, маленька,
іноді так буває.
і навіть коли все згорить до попелу,
я впевнена,
ти думками зі зграєю..
2
0
191
давай не зараз?
я знаю..
давай без кави? я хочу насолодитися моментом.
піти туди, де не була ні разу,
обійняти ззаду,
та танцювати так, немов вже перемога..
давай не зараз? не хочу я буденності, повір мені, багато ми ночей просто проспімо, лежачі поряд,
намислюючи що в нас згасло..
я хочу говорити до світанку,
любити тебе посмішкою,
любитися вночі..
так ніжно, барвно, до нестями..
забути ночі ті, що пролежали просто мовчки,
і знов любити тебе посмішкою..
любитися..
цвісти..
2
0
258
майбутній моїй долі
я буду для тебе пристанню.
ти будь впевненим, я буду сильною.
знаю, складно, між куль триматись міцно, але ти знай, я тут завжди прийму тебе таким яким ти там вдруге народився: з твоїми тривожними снами, з руками, що тремтять, я їх приставлю до серця свого, відчуваєш? воно завжди з тобою думками.
я буду дивитися в твої сильні очі, дозволиш? я бачу в них стільки боротьби, а давай поговоримо про наші ночі, які будемо проводити в горах, на весні? давай мріяти про тепле море: ми разом, я посміхаюсь, а ти млієш від моєї посмішки, тобі вона так подобається, ти бачиш мою безтурботність, і пригадуєш, за що ти боровся.
твої обійми такі сильні, я в них втопаю, можна залишуся тут назавжди? я так сумувала...
ти так пахнеш, давай так зостанемось ще трохи, а далі..?
а потім на кухні, давай щось приготуємо смачненьке? ти дивишся мені в очі, і знаєш, що це практично нереально, тому що я буду ходити між ніжками та крутити попкою, немов коргі, заважаючи займатися процесом.
так. нехай буде так?
я завжди буду сильною, а з тобою такою маленькою, та ніжною.
3
0
175
Вільні берці
війна оголила час, і , нас..
ми стали свідками любові,
такої ніжної довкола і о́дночас закутала журбою..
туга за домом надто є тяжка, а відчуття, що вільна - наче крила...
чую моментами, як стяг над головою гомоніє.
ця сила, та, що віддає війна нам, відтворює сильнішу зброю сердця,
і знов погляну в очі неба,
побачу там
незламність,
силу
й..
берці.
2
0
225
сповідь
сповідаюсь..
стану на коліна я
та помолюсь.
зловлю твій погляд на собі..
так трепетно,
подивлюся в ті очі твої..
ти колись казав про сповідь мені, казав замала для цього..
тож, що зараз коїться,
дуже
швидко
подорослішала
Я.
1
0
173
Я буду крилами
я буду твоїми крилами!
обійму так тендітно і сміло я..
подарую посмішку, що з силою, тримаю на своїх вустах..
я буду твоїми крилами! тими хвилями, що підіймають.
я буду Всесвітом, буду мрією,
ким захочеш, буду вмілою!
лиш не бачити болю в твоїх очах..
3
0
146
Мед
чекати можна всього, чого завгодно.
а ти - це зовсім, зовсім - вище.
чекаю, вірю я, молюся
і бачу твої очі ясні уві сні..
до мене ними посміхнешся
і я так теж скоро навчуся!
тримати міцно словом автомат,
рити окоп глибиною зіниць,
палити голосом ворожий танк.
і ще..
робити мед,
що згодом затанцює на твоїх губах.
4
0
200
Пиши..
пиши.. пиши мені мій милий,
як можеш любий,
пиши як вмієш -
чисто,
сміло,
ясно,
вміло..
ні,
мене ти не розбудиш, нізащо, я чекаю щохвилини вісточки від тебе,
тож ти пиши, пиши так бігло,
та залиши мене у собі в серденькі,
в кишені.
6
0
168
Тил
я ляжу спати на світанку,
тому що деякі чорти,
не дають спокою тобі.
хвилююся, молюсь і..
плачу,
але ні за що тобі я це не покажу!
я сильна, сміла,
я,
як сталь - брала я з тебе приклад.
поряд окоп, стріляєш чітко, борониш дім, мене, країну,
а я завжди зостанусь тилом,
тим місцем й ділом - боронячи у подумках всіх вас.
тебе я особисто можу і не знати, але я знаю й чую твою душу..
вона втомилася - я їй допомогаю!
з гордістю та сміло..
так дивовижно
бути твоїм тилом...
5
0
156
Вдома
ти там..
я знаю - складно, між куль триматись міцно.
ти знай, я завжди, кожну мить - буду твоєю пристанню!
десь там, в окопі, на нулі,
тримайся, чуєш? я з тобою.
неодмінно сміло ми витримаємо та вистоїмо в цьому двобої.
я молюся за тебе щомиті, пам'ятаю твої ясні очі!
не забуду, нізащо!
вір мені,
скоро ти будеш вдома.
4
0
189
Розкіш
чуєш?
так..
ти чуєш, як дихають мої легені,
вони з точністю виробляють кисень,
немов метелик.
а ти чув,
як колотає сердце,
коли дивишся на мене?
воно шаленіє..
немов робить коктейль,
шейкером, бовтаючи кров..
а ти бачив мої очі?
зіниці?
вони народжуються щоб звабити тебе..
а ти, не розуміючи,
нічого не бачачи відвернувся від цього..
не прикро..
адже, варті ці всі розкоші для звичайного купця?
4
0
200
Душа
А я все ще думаю..
Як посмішкою все це стерти,
Як зібрати вчорашні букети..
і надати спокою, душко!
А ще..
Ти так міцно мене обіймаєш,
і шаритися не забороняєш,
Тепло - тепло даруєш цілунки..
І так вміло втираєш сльозинки!
Ти цілуєш мене до нестями!
І ведеш мене поміж стежками,
В тихе місце, у спокій, де дехто,
погасив світло в кареті.
3
0
142
Ненька
Я не хочу про Європу,
Я про Неньку свою хочу..
Про її простори - не її застої.
Хочу про ліси, про її героїв,
Хочу по руці прочитати гори..
Ні, не горе.. Ми його щодня тут чуєм..
Хочу углядіти море,
шаг ногою..
і послухать мушлі..
7
0
179
Наснаги!
«наснаги мені! подаруй мені тої наснаги!
я без неї самотня, одна.
наснаги мені, добрий Пане!» - чи се варте то́го виття, того крику,
що ллєш ти со́бі на груддя?
ти одна, так - одна,
але ж скільки до пари розлук цих?
я наснаги тобі подарую..
то́го піднесення, то́го завзяття..
чи ти зможеш його так як треба сприйнять, і завершити своє кая́ття?
7
0
183
Вуста
Я так хочу сказати тобі ці слова..
Я так хочу додати їх наче..
Наче квітка німа й хрупка,
Непокірно хвилює кругами.
« Що сказати ти прагнеш мені? » - ти так стрімко мене запитала.
Я лиш промінь тобі покажу,
і лишу..
тебе наодинці..
з йо́го вустами.
7
2
186
Ти
ти - дивовижна,
ти - прекрасна...
а твоя ласка, та - як пастка!
вона, як сонце, небо, дотик..
чи спокусить це все?
а поки..
ця пастка - зорі, мерегтіння,
слід твоїх губ, немов катівня..
ти моє море, моє сальто..
ти наче серця стук останнє..
4
0
160
Наш воїн ( друга назва " Українець")
ти мій герой, герой моєї України..
ти воля моя, ти - мій скарб..
ти бивсь за вільну Україну,
зробив ти все для неї,
так!
ти бивсь за мене, милий мій..
щоб я ходила тут живою,
щоб дихала повітрям тим, що ти приніс з собою..
ти такий сильний, так змінився, твоя душа така міцна!
ти милий мій, моя фортеця, герой ти наш,
твої вуста..
я так за ними скучила, ти знаєш?
ти знаєш скільки сліз я пролила за вас?
моя душа шукала віри..
і
не залишала вас!
ти мій герой , мій рідний воїн, що віддавав життя за нас!
ти українець,
воля..
правда..
ти в подумках у нас!
5
2
332
soul
you know..
i go..
wherever go, you still with me,
your heart with me, your body in my thoughts, your soul.
it's pleasure be with you,
you know..
1
0
375
Лети
Вот просто так..
Открой глаза, поверь в себя вдруг, обернись..
И в сердце трепет не заметив,
расправив крылья - полетишь.
2
0
224
Помолюсь
ти ниєш за те, що в домі твоєму вимкнули світло.
за те, що немає можливості прийняти ванну, та змити з лиця макіяж.
за те, що ноги твої, в шкарпетках, в уюті мерзнуть, а знаєш як..
як їм там? як холодіє душа від морозу? де ножки ті діти, щоб трохи зігріть..
« знайти нам те місце, щоб вмитись », щоб вмитись!!!
під спину кофтинку,
щоб трішки хоча б у окопі заснуть.
я правда, промовчу, тихенько.. помолюся..
візьму теплу ковдру,
«- нічого, не змерзну,
я чай заварю, не переймайсь!» - на відповідь твої «не мерзни, будь ласка».
напишу десяток тих слів хоч тепленьких..
за тебе мій милий ще раз помолюсь.
2
0
232
