Знаєш..
знаєш.. в мене буває йокає, як дивлюся на тебе. я вже давно без емоцій - забув, що таке є. як дивно дивитися на твої фото.. вони викликають те, що давно забуто війною та окопом.. ти викликаєш почуття, які не можу передати, пробач, я забув, як їх називати, але вони неначе та самотня квітка посеред полю, така цінна, та не складе зброю без бою.. знаєш, коли я слухаю тебе, мені щемить в серці, болісно, але таки приємно.. мила, навчи мене знову відчувати все те, що ти даруєш зараз для мене.
2023-01-23 21:00:03
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2323
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2151