Спогади
Спогади... Їх всі стараються забути І думають, що з ними все погане зникне. Для когось важко кожен день у них тонути, А хтось змирився з думкою, що звикне. Для когось - це важкий тягар на плечах, Який несе в собі лише страждання. Для когось - все будується на марних втечах Від себе, друзів чи свого кохання. Люди не вміють визнавати очевидне. Чи це високий злет, чи навпаки - поразка І дивсяться в минуле, поки не набридне Шукаючи, де ж заховалась чергова підказка. Але не варто забувати про майбутнє, Бо всеодно воно для кожного настане. Проте, чи людним буде, чи таки самотнє - Це не легке питання, все ж, постане. І ці думки, нам всім закрили світло. Ми живемо в теперішньому. Тут і зараз. Ніхто не бачить, що майбутнє - не розквітло А за минулим вже давно погас останній спалах. Нам варто відпустити, те, що вже не повторити І не спішити побувати там, де ще не слід Ми тут. Ми зараз. Ми повинні жити Бо спогади - це вічність неповторних літ.
2020-05-12 20:42:06
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4371
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9534