Спогади
Спогади... Їх всі стараються забути І думають, що з ними все погане зникне. Для когось важко кожен день у них тонути, А хтось змирився з думкою, що звикне. Для когось - це важкий тягар на плечах, Який несе в собі лише страждання. Для когось - все будується на марних втечах Від себе, друзів чи свого кохання. Люди не вміють визнавати очевидне. Чи це високий злет, чи навпаки - поразка І дивсяться в минуле, поки не набридне Шукаючи, де ж заховалась чергова підказка. Але не варто забувати про майбутнє, Бо всеодно воно для кожного настане. Проте, чи людним буде, чи таки самотнє - Це не легке питання, все ж, постане. І ці думки, нам всім закрили світло. Ми живемо в теперішньому. Тут і зараз. Ніхто не бачить, що майбутнє - не розквітло А за минулим вже давно погас останній спалах. Нам варто відпустити, те, що вже не повторити І не спішити побувати там, де ще не слід Ми тут. Ми зараз. Ми повинні жити Бо спогади - це вічність неповторних літ.
2020-05-12 20:42:06
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2231
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13146