Спогади

Meri Veis

Спогади... Їх всі стараються забути І думають, що з ними все погане зникне. Для когось важко кожен день у них тонути, А хтось змирився з думкою, що звикне. Для когось - це важкий тягар на плечах, Який несе в собі лише страждання. Для когось - все будується на марних втечах Від себе, друзів чи свого кохання. Люди не вміють визнавати очевидне. Чи це високий злет, чи навпаки - поразка І дивсяться в минуле, поки не набридне Шукаючи, де ж заховалась чергова підказка. Але не варто забувати про майбутнє, Бо всеодно воно для кожного настане. Проте, чи людним буде, чи таки самотнє - Це не легке питання, все ж, постане. І ці думки, нам всім закрили світло. Ми живемо в теперішньому. Тут і зараз. Ніхто не бачить, що майбутнє - не розквітло А за минулим вже давно погас останній спалах. Нам варто відпустити, те, що вже не повторити І не спішити побувати там, де ще не слід Ми тут. Ми зараз. Ми повинні жити Бо спогади - це вічність неповторних літ.

2020-05-12 20:42:06

Інші вірші поета

Я просто хотіла бути щасливою... Once upon a time Очі Щастя

Інші поети

GannMorgana

@GannMorgana

Олеся Нюл

@Olesia_Nuyl

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1417

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2070