Книга

Meri Veis

Книга - це те, що дає мені сили. Небачений світ, що застиг у словах. Коли у душі всі вогні погасили Я криюсь у цих неземних сторінках. Лиш там я знаходжу свій страх і свій спокій У призмі світів й кришталевих думок Моє відзеркалення - в прірві широкій Ховається від незнайомих стежок. Це все рідне серцю, я тут наче вдома І вірю, що це не ілюзія снів. Історія, ще і зовсІм невідома, Стала для мене життям з перших слів. Лиш там я побачу сапфір океану, Таємний, забутий смарагдовий ліс І сонця агат, що встає із туману І краплі дощу, що вітер приніс. Книга назавжди любов'ю зігріта Вона нам показує шлях із пітьми. В ній кожна зима має часточку літа І в кожному літі є частка зими.

2020-05-12 20:36:09

Інші вірші поета

Хібаж не всеодно, які ми ззовні?.. Зоряне фортепіано Очі Любов

Інші поети

Lima

@Limaya_

rocusan

@rocusan

Rolen

@Rolen0027

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5048

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2574