Книга
Книга - це те, що дає мені сили. Небачений світ, що застиг у словах. Коли у душі всі вогні погасили Я криюсь у цих неземних сторінках. Лиш там я знаходжу свій страх і свій спокій У призмі світів й кришталевих думок Моє відзеркалення - в прірві широкій Ховається від незнайомих стежок. Це все рідне серцю, я тут наче вдома І вірю, що це не ілюзія снів. Історія, ще і зовсІм невідома, Стала для мене життям з перших слів. Лиш там я побачу сапфір океану, Таємний, забутий смарагдовий ліс І сонця агат, що встає із туману І краплі дощу, що вітер приніс. Книга назавжди любов'ю зігріта Вона нам показує шлях із пітьми. В ній кожна зима має часточку літа І в кожному літі є частка зими.
2020-05-12 20:36:09
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2994
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9796