Книга
Книга - це те, що дає мені сили. Небачений світ, що застиг у словах. Коли у душі всі вогні погасили Я криюсь у цих неземних сторінках. Лиш там я знаходжу свій страх і свій спокій У призмі світів й кришталевих думок Моє відзеркалення - в прірві широкій Ховається від незнайомих стежок. Це все рідне серцю, я тут наче вдома І вірю, що це не ілюзія снів. Історія, ще і зовсІм невідома, Стала для мене життям з перших слів. Лиш там я побачу сапфір океану, Таємний, забутий смарагдовий ліс І сонця агат, що встає із туману І краплі дощу, що вітер приніс. Книга назавжди любов'ю зігріта Вона нам показує шлях із пітьми. В ній кожна зима має часточку літа І в кожному літі є частка зими.
2020-05-12 20:36:09
5
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5012
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13275