Книга
Книга - це те, що дає мені сили. Небачений світ, що застиг у словах. Коли у душі всі вогні погасили Я криюсь у цих неземних сторінках. Лиш там я знаходжу свій страх і свій спокій У призмі світів й кришталевих думок Моє відзеркалення - в прірві широкій Ховається від незнайомих стежок. Це все рідне серцю, я тут наче вдома І вірю, що це не ілюзія снів. Історія, ще і зовсІм невідома, Стала для мене життям з перших слів. Лиш там я побачу сапфір океану, Таємний, забутий смарагдовий ліс І сонця агат, що встає із туману І краплі дощу, що вітер приніс. Книга назавжди любов'ю зігріта Вона нам показує шлях із пітьми. В ній кожна зима має часточку літа І в кожному літі є частка зими.
2020-05-12 20:36:09
5
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2203
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4536